Історична довідка

Селище міського типу Єрки - центр селищна рада, розташоване при  впадінні річки Шполка в річку Гнилий Тікич по автомобільній дорозі з

м. Звенигородка до районного центру Катеринопіль.

Єрківська громада об’єднує три  населених пункти: селище Єрки,  села  Залізнячка та Радчиха. Грунти на полях: чорноземи, супіски, глиноземні. Через селище проходить залізниця.

Назва Єрки походить від українського  слова – ярки, що в польському лексиконі вимовляється як Єрки. Час заснування Єрок можна визначити лише умовно.

Селище відоме з першої чверті ХУІІІ століття.  На початку ХУІІІ століття цією територією розпоряжався магнат польський Сілезій Потоцький. Магнат Потоцький надає шляхті право на “Заложення осада“ заселяти.

З надмогильних плит початку ХІХ ст. видно, що першими поселенцями в Єрках були: (Шкурко –пізніше Шкуренко ), (Донця – пізніше Донденки), (Личаний – пізніше Личаки ) і т.д.

Перші поселенняи в Єрках, які оберігали польський кордон по річці Шполка були вільними 24 роки.

В 1853 році село Єрки з його майном і населенням стає державним.

Важливе значення для розвитку Єрок мало будівництво залізниці. В 1885 році її побудовано  з Цвітково до Шполи , а в 1889 році від Шполи до Тального.

Будівництво залізниці сприяло різкому збільшенню населення.

В 1900 році в с. Єрки проживало 2807 чоловік і був 531 двір.

Перша світова війна привела до занепаду селянського господарства.  

Весною 1927 року розпочалося будівництво комбінату хлібопродуктів.

Незважаючи на гарний урожай в селі в 1932 році почався голод. Причина голоду - цілеспрямована політика держави на викачування продовольства, на залякування і винищення селян, придушення їх опору політиці колективізації. За зібраними даними у селищі Єрки загинули 217 чоловік. 

Після Голодомору 1932-1933 років майже всі жителі села покорились радянській владі, а ті, хто були в опозиції, постраждали під час репресії 1937 року.

В 1937 році була побудована вузька залізнична колія ст. Звенигородка — цукрозавод Вільхівецький. Для ремонту колій спорудили паровозне депо (з 1962 року - ремзавод). Мирну працю порушила війна.

29 липня 1941 року Єрки були окуповані. Навіть у тяжких умовах окупації населення боролось проти ворога. Єрки були звільнені  94  гвардійською стрілецькою дивізією. Додому не повернулися 227 єрківчан. 293 жителі села   нагороджені орденами і медалями. Відразу після визволення розпочалась відбудова рідного села.

В 1956 році село Єрки набуло статусу селища. В селищі з»явилися птахофабрика, міжрайторгбаза та дрібнооптова база. В 1958 році прийнятий перспективний план розвитку колгоспу. Згідно цього плану до 1965 року було побудовано новий клуб, баню, олійню.

Селище розвивалось. У 80-х роках в селищі проживало 5907 жителів, із них  3335 робітників. Було в селищі 13 промислових  підприємств, 13 магазинів, 2 медичні заклади, Будинок культури, 3 клуби, 3 бібліотеки, 2 будинки побуту, 3 дитячих садки, 1 школи. Було збудовано 50-ти квартирний будинок плодоовочевого заводу, 50-ти  квартирний,  30-ти квартирні будинки комбінату хлібопродуктів, 16 -ти квартирний птахокомбінату.

Селище Єрки входить до  числа  населених  пунктів, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.   На  даний час в селищі проживає 5150 чоловік, та налічується 2320 дворів. На територіЇ селища працює  нафтобаза ТОВ «Дніпроінвест- Ч», ТОВ «Катеринопільський елеватор», Спецкар»єр, залізнична станція Звенигородка, ТОВ «Промінь» (ремзавод), агропродукт. В селищі працює бібліотека, лікарська амбулаторія, ЗОШ 1-3 ступенів, ДНЗ «Колосок», НВК с. Залізнячка, ФАП с. Залізнячка, філіал дитячої музичної школи, Будинок культури. Створено комунальне підприємство.